Просто хочу нагадати.
Всі ці угоди Трампа з Путіним, санкційні поступки, мишине вовтузення зі "Старлінком" — дрібниці на тлі величної битви, котра розгортається на землі.
Допоки Україна зберігає здатність до стрімких наступальних операцій, всі успіхи РФ — це будинок, що будується на піску і обов’язково впаде у слушний момент за відповідних погодних умов.
5-хвилинки дружби зі США, тимчасово взяті посадки чи налякані пробками на київських мостах нардепи з вулиці Грушевського — все це дуже умовно, примарно і тимчасово. Багато разів ця воістину великомасштабна війна показувала, що українські війська можуть в потрібну мить зводити нанівець тривалі зусилля свого противника.
Видео дня
Раджу ще раз зосередитися на творах Вівальді:
- Третій корпус разом з приданими підрозділами звільнив 277 км²;
- завдав ворогові 8 тис. людських втрат;
- стабілізував фронт нарешті своєї ділянки;
- збережено ключові логістичні шляхи, зірвано оточення Слов’янсько-Краматорської агломерації, послаблено тиск на Куп’янськ-Вузловий.
Україна знову і знову показує, що вона здатна перемагати Росію. І ніякі сепаратні домовленості Вашингтона з Москвою це не скасують.
І ще одне, дуже важливе.
Вкотре нагадаю військово-політичному керівництву, що найбільш успішним підрозділам слід давати найбільше ресурсу. Найбільш талановитим командирам слід давати найбільше повноважень.
Тоді слідом за "Вівальді" для окупантів лунатимуть й інші класики.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Джерело
Важливо За "Вівальді" — "Бах" і "Шуберт": найуспішніша операція ЗСУ завершена, що далі 