Російський диктатор Володимир Путін стикається із все більшим тиском через війну в Україні. Чимало викликів виявилися складнішими для Кремля, аніж у перші роки повномасштабного вторгнення.
Тепер конфлікт більше не обмежується лінією фронту: українські атаки дронами та ракетами углиб території РФ порушують роботу нафтопереробних заводів, постачання палива і повсякденне життя цивільних росіян за багато кілометрів від поля бою. Тим часом російська військова економіка втрачає імпульс, пише видання Bloomberg.
Аналітики назвали п'ять ключових проблем, з якими зіштовхнувся Путін та його режим через війну в Україні.
Українські удари углиб території РФ
У 2026 році Україна значно збільшила дальність та інтенсивність своїх ударів безпілотниками та ракетами на території Росії, зокрема по Москві. За спостереженнями аналітиків, у 2026 році щонайменше один раз було оголошено повітряну тривогу в понад половині регіонів РФ, де проживає понад 70% населення країни, а у липні українські дрони уразили Омський нафтопереробний завод у Західному Сибіру, що розташований на відстані понад 2 500 кілометрів від кордону.
Відео дня
"Ця зміна відображає зростання можливостей України щодо ударів на великі відстані та величезну кількість дронів, які вона зараз здатна залучити, щоб спробувати перевантажити сучасні російські системи ППО", — підкреслюють аналітики.
Українські удари по території РФ змусили російську владу визнати, що захист від українських атак стає дедалі складнішим. Путін на тлі цього закликав розширити так звану "буферну зону" на території Сумської та Харківської областей України, щоб "відсунути" загрози.
У РФ наростають проблеми з дефіцитом пального
Україна активізувала атаки на російську паливну галузь до безпрецедентного рівня. Міжнародне енергетичне агентство підрахувало у своєму щомісячному звіті, що обсяг переробки нафти на російських нафтопереробних заводах у червні впав до 3,8 млн барелів на добу з 5,4 млн у тому ж місяці 2025 року.
Зараз у РФ спостерігається загальнонаціональний дефіцит пального, що спричиняє стрімке збільшення цін. Ця ситуація стала особливо чутливою для Кремля напередодні парламентських виборів, що мають відбутися восени. Станом на 6 липня середні ціни на бензин у 2026 році зросли на 14% до 74,01 рубля за літр, випередивши інфляцію на 4,49%, згідно з останніми даними Федеральної служби статистики.
У своєму іншому аналітичному матеріалі Bloomberg також писав, що через удари по НПЗ в Росії обвалилася переробка нафти і зараз перебуває на найнижчому за понад 20 років рівні.
Військова економіка Кремля перебуває під дедалі більшим тиском
Хоча військове виробництво у РФ зростає, російська економіка майже зупинилася, через що Путін був змушений вимагати у чиновників пояснень та заходів протидії цій тенденції. Низка сфер цивільного сектору скорочує обсяги виробництва та інвестиції, які в першому кварталі зазнали двозначного падіння, оскільки зіштовхнулася з високими відсотковими ставками.
Банк Росії змушений компенсувати інфляційний тиск високими процентними ставками через високі видатки на збройні сили. Міністерство фінансів тим часом дало зрозуміти, що видатки та бюджетний дефіцит знову перевищать очікування.
Тим часом заробітна плата та споживчий попит продовжують зростати, а українські удари по російських промислових підприємствах негативно можуть впливати на обсяги виробництва і при цьому посилювати інфляційний тиск.
Російська дипломатія провалилася
Коли президент США Дональд Трамп прийняв Путіна на саміті в Анкориджі у 2025 році, Кремль мав сподівання на те, що глава Білого дому змусить Володимира Зеленського піти на суттєві поступки щодо мирної угоди. Однак цього так і не сталося.
Тим часом тристоронні переговори за участю України, Росії та США зайшли у глухий кут ще у лютому. Тоді Трамп зосередився на війні на Близькому Сході, яку розгорнув проти Ірану.
Кремль продовжує заявляти, що російські війська нібито наступають на сході України. Однак у Києві цю інформацію спростовують.
"У міру того як війна затягується, економічні, військові та політичні витрати продовжують зростати, що ставить Путіна у дедалі вразливіше становище", — підкреслюють аналітики.
Рейтинг Путіна стрімко падає
Рейтинг схвалення діяльності президента РФ знизився на 5% до 74% за результатами червневого опитування, проведеного незалежним московським "Левада-центром". У той же час частка росіян, які вважають, що країна рухається у правильному напрямку, впала з 61% до 52%. Ці показники стали найнижчими за час війни з Україною, пише видання.
Вони також відображають рівень розчарування російського населення, який зростає через проблеми, спричинені війною. Попри ілюзію про те, що популярність Путіна залишається високою, а Кремль тримає ситуацію щодо виборів під жорстким контролем, обвал рейтингів диктатора підриває заяви про те, що росіяни надалі єдино підтримують війну.
Нагадаємо, напередодні Politico пояснило, чому Крим перетворився у головну слабкість Путіна і є "золотим ключем" до закінчення війни.
Також раніше видання The Wall Street Journal розповіло, що стане "останньою краплею", яка підштовхне Путіна до миру.