Нобелівську премію з фізіології та медицини цього року отримали американський психіатр і невролог Карл Дайссерот та німецькі науковці Петер Гегеманн і Георг Нагель за дослідження в галузі оптогенетики.
Їхня робота допомогла науковцям краще зрозуміти, як працює мозок і яким чином нервові клітини формують спогади, емоції та поведінку людини.
Нобелівський комітет заявив, що троє вчених заклали основу нового етапу розвитку нейронауки. Завдяки їхнім дослідженням науковці отримали можливість детальніше вивчати нервові ланцюги, пов’язані з пам’яттю, почуттями та поведінкою, а також із неврологічними та психіатричними захворюваннями.
Оптогенетика дозволяє керувати активністю нервових клітин за допомогою світла. Для цього в клітини вводять спеціальні білки, які реагують на світло та дають змогу дослідникам вмикати або вимикати активність окремих нейронів.
Нобелівський комітет зазначив, що завдяки оптогенетиці дослідники можуть вибірково активувати або пригнічувати окремі нейронні ланцюги. Це допомагає досліджувати механізми формування спогадів, емоцій і поведінки.
Метод також має потенціал у медицині. Дослідники вже використовують оптогенетичні підходи в експериментах, спрямованих на відновлення зору у людей із певними порушеннями зору. Вчені назвали відкриття трьох лауреатів важливим кроком у розумінні одного з найбільших наукових питань — того, як працює людський мозок.
Аріна Щукіна, студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченко.