Історичні питання залишаються чутливими, але переговори України з ЄС мають інший порядок денний
Україна прагне якнайшвидше просунутися у переговорах з ЄС, проте остаточне рішення про членство залежатиме не лише від виконаних реформ.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасєвіч.
За його словами, історичні питання, зокрема суперечки навколо постаті Степана Бандери, наразі не є частиною переговорного процесу України щодо вступу до Європейського Союзу.
Лукасєвіч нагадав, що перший переговорний кластер Україна змогла відкрити після зняття угорської блокади. Польська дипломатія, зокрема міністр закордонних справ Радослав Сікорський і прем'єр-міністр Дональд Туск, доклали до цього значних зусиль.
Водночас перший кластер стосується прав людини, свободи слова та фундаментальних цінностей, а не історичних питань.
"У цьому кластері немає нічого про Бандеру", – наголосив дипломат.
Наразі, за його словами, переговори стосуються економічних питань, верховенства права та приведення українського законодавства у відповідність до норм ЄС.
Цей етап Лукасєвіч назвав своєрідною "математикою", оскільки Україна має виконувати конкретні вимоги та поступово ухвалювати необхідне законодавство.
"Тож зараз це математика, а не історичні питання", – зазначив він.
Водночас дипломат не виключає, що через кілька років ситуація зміниться. Коли Україна завершить основну частину необхідних реформ, питання її членства в ЄС матиме вже значною мірою політичний характер.
Однак, на думку Лукасєвіча, зараз не варто зосереджуватися на тому, яким буде політичне рішення через шість або вісім років.
"Я бажаю Україні якнайшвидше постати перед цим рішенням Польщі, Угорщини, Німеччини, Франції чи тих, хто формуватиме Європейський Союз через 8 років", – додав він.
Що Україна має робити зараз
За словами польського дипломата, сьогодні перед Україною стоять цілком конкретні завдання. Серед них – реформа податкового законодавства, зміцнення верховенства права, підвищення прозорості та боротьба з корупцією.
Він позитивно оцінив роботу України у цих напрямках, але наголосив, що темп реформ потрібно пришвидшувати.
Лукасєвіч навів як приклад закон про оподаткування посилок. За його словами, навіть щодо таких питань не завжди зрозуміло, чи вистачить голосів у Верховній Раді для ухвалення необхідного рішення.
Тому, вважає дипломат, замість прогнозів на вісім років уперед Україні варто зосередитися на завданнях, які необхідно виконати вже зараз.
Чи відкриє Україна всі кластери цього року
Відповідаючи на запитання про можливість відкрити всі переговорні кластери до кінця року, Лукасєвіч не став робити однозначний прогноз.
"Я не впевнений щодо цього", – сказав він.
Водночас дипломат запевнив, що Польща не має наміру блокувати або затримувати процес відкриття переговорних кластерів.
За його словами, за достатнього рівня зусиль та амбіцій з боку України та її партнерів це може бути можливим.
Однак саме відкриття кластерів не означає, що основна робота завершена. Навпаки, після цього почнеться тривалий процес переговорів і трансформації країни.
"Відкриття кластера означає не більше ніж просто відкриття кластера", – пояснив Лукасєвіч.
На його думку, символічне відкриття кластерів справді важливе, але набагато складнішим завданням стане практична трансформація України.
Польський досвід і конкуренція в ЄС
Окремо дипломат згадав питання польського сільського господарства, яке також регулярно виникає у дискусіях про євроінтеграцію України.
За його словами, перелік тем, які порушують у польсько-українських відносинах, досить типовий – це історія, зерно та транспорт. Польща свого часу також проходила через непрості зміни після вступу до ЄС.
Лукасєвіч зазначив, що польські виробники побоювалися конкуренції з іншими європейськими країнами. Одним із символів тих дискусій стала історія про "польського сантехніка".
Він визнав, що такі зміни можуть бути болючими, однак їхня мета полягає не в самому болю чи обмеженнях, а в тому, щоб зробити державу сильнішою та конкурентоспроможною.
На його думку, Україна також має використати процес євроінтеграції для модернізації сільського господарства, транспорту та інших секторів.
При цьому конкуренція після вступу до ЄС, за словами дипломата, не повинна зводитися до суперництва України з Польщею, Чехією чи Словаччиною.
"Глибока ідея Європи" полягає в тому, щоб країни-члени разом могли конкурувати на зовнішніх ринках зі США, Азією, Китаєм та Індією.
Вступ України до ЄС
Нещодавно стало відомо, що Україна може отримати чіткий план вступу до ЄС у формі спеціальних дорожніх карт.
Євросоюз готує такі документи також для Чорногорії, Молдови та Албанії, щоб визначити конкретні кроки й орієнтовні терміни завершення переговорів.
Водночас Україна очікує просування і в самих переговорах про членство. Найближче засідання Ради ЄС, заплановане на 13 жовтня, може стати важливим етапом для розширення Євросоюзу.
За даними журналіста "Радіо Свобода" Рікарда Йозвяка, якщо всі необхідні процедури пройдуть без проблем, під час засідання можуть відкрити два переговорні кластери для України та ще два для Молдови.