Дефіциту та голоду не буде, але асортимент українських супермаркетів може змінитися, адже Росія невпинно б'є по логістичних складах.
За відкритими оцінками, від початку липня 2026 року удари РФ по Ураїні вивели з ладу понад 400 тис. кв. м складської та логістичної інфраструктури українського бізнесу. До середини серпня загальний обсяг пошкоджених, знищених або непридатних до експлуатації площ оцінювали приблизно у 500 тис. кв. м, близько 400 тис. кв. м із них припадало на Київ і область. За інформацією інвестиційної компанії Dragon Capital, це становить близько 30% складської нерухомості класу А в Україні.
Після нових атак 20-22 серпня втрати зросли. Поки офіційного консолідованого підрахунку немає, експерти сходяться на думці, якщо атаки на логістику триватимуть, супермаркети можуть втратити звичний асортимент.
Відео дня
Удари по складах: що буде із супермаркетами і де будуть робити закупи українці
Російські удари по логістичних об'єктах створюють ризики для роботи торговельних мереж. За словами експерта ринку пального Дмитра Льоушкіна, проблема полягає не лише у знищенні майна, а й у можливих змінах у роботі супермаркетів.
"Крім загрози життю співробітників, збитків для бізнесу та втрати податкових відрахувань для бюджету є реальний ризик для діяльності супермаркетів", — зазначив він.
Льоушкін нагадує, що раніше українська торгівля працювала без великої кількості логістичних складів і розвинених мереж супермаркетів: "Дозволю нагадати, що в 90-ті та нульові ми не мали особливо ні складів логістичних, ні супермаркетів. Але продукти та товари купити проблемою не було".
За його словами, навіть якщо великі логістичні склади будуть знищені, це не означатиме дефіциту продуктів.
"Дефіциту та голоду не буде. Просто продукти купуватимемо на ринку та маленьких магазинчиках, а мережеві супермаркети не зможуть забезпечувати звичного асортименту", — сказав експерт, водночас зазначивши, що для доставляння товарів знадобиться більше невеликих транспортних засобів та водіїв.
"Знадобиться більше маленьких машин, більше водіїв, з чим, зрозуміло, проблема. Але більше тут жодної додаткової трагедії немає", — каже Льоушкін.

Чи станеться масове закриття супермаркетів
Тим часом Дмитро Льоушкін впевнений, що супермаркети не зникнуть.
"Ні, просто буде перетікання клієнтської маси, можливо, десь якісь супермаркети закриються, але навіть за найгіршого сценарію зі складами це не буде масово", — відповів він.
Скільки складів знищено в Україні
Згідно з інформацією відкритих профільних джерел, від початку повномасштабної війни в Україні знищено або виведено з ладу від 950 тис. кв. м до близько 1 млн кв. м складських площ. Найбільше складів зосереджено на Київщині, що зазнала чи не найбільших руйнувань. На Київську область та столицю припадає близько 28% усіх знищених по країні складських площ.
Щодо літа 2026-го, то лише в серпні відбулося щонайменше три масштабні атаки на складську інфраструктуру Києва та області. Пік припав на ніч проти 5 серпня — одну з наймасованіших атак на український бізнес від початку війни: постраждали логістичний центр NOVUS, склад Rozetka, інфраструктура "Епіцентру", сортувальний центр "Нової пошти", склади "Сільпо" та інших малих підприємтсв та великих мереж.

Тож, ринок складської нерухомості вже стикається з дефіцитом вільних площ. За оцінками експертів, вільних складських приміщень найвищого класу майже не залишилося, а орендні ставки зростають.

У серпні російські атаки також зачепили логістичні об'єкти торговельних мереж і виробників. Зокрема, повідомлялося про пошкодження розподільчого центру "Аврори" у Полтавській області, складських потужностей логістичного партнера Varus у Борисполі, а також "ЕКО маркет" та об'єктів, пов'язаних з іншими компаніями.

Склади потрібно розосереджувати, агросектор і альтернативну енергетику розвивати
Експертка Світового Банку Оксана Руженкова вважає, що удари по великих складських об'єктах вже змусили виробників і ритейл переглянути підходи до логістики.
"Ми почали будувати сухі переходи. Знищені склади навколо Києва цілком реально, що змусять все-таки подивитися і виробників, і ритейл на зміну логістики", — зауважила вона в коментарі Фокусу.
За її словами, великі централізовані склади мають замінюватися розподіленою системою накопичувальних центрів.
"Не може бути гігантоманії, мають бути розпорошені накопичувальні центри. Вони мають змінитися. Їх має бути навколо кожного обласного центру багато, з різних сторін і різного спрямування", — запевняє експертка Світового Банку.
Руженкова пов'язує таку модель із продовольчою безпекою України і каже, що саме це убезпечить продовольчу безпеку безпосередньо в Україні.
Важливо Економіка України за 35 років: цифри, які показують масштаб глобальних змін
Окремо експертка говорить про розвиток агросектору та альтернативної енергетики. За її словами, Україна має можливості для ширшого використання біоетанолу, біодизелю, сонячної та вітрової енергії, а також переробки різних видів залишків.
"Біоетанол та альтернативна енергетика — наше все, яке може врятувати державу від енергетичної кризи. І за цим стоїть саме агросектор", — зазначає експертка.
Оксана Руженкова також зауважує, що в Україні ще не впроваджено низку європейських технологій переробки деревини, рослинницьких і тваринницьких залишків, які можуть іти і використовуватись як опалення, а розвиток цих напрямків може стати одним із факторів економічної перебудови.
"За цим однозначно майбутнє. Зміна бензину на біоетанол, біодизель і переведення транспорту на ці напрямки", — каже Руженкова.
Нагадаємо, Фокус вже повідомляв про черговий удар по Києву в ніч на 20 серпня та про наслідки обстрілу. Низка компаній повідомила тоді про те, що РФ пошкодили склади та інші споруди. Про це заявили пресслужби "Фора", "Файні льоди", Yves Rocher Україна. Компанії написали у соцмережах, що втратили продукцію, попередили, що постараються не допустити дефіциту та переналагодять логістику. Росіяни також атакували нафтобазу мережі автозаправок KLO.