Київ опинився перед загрозою не просто тривалих відключень світла, а повномасштабного комунального колапсу. Через російські удари метро може зупинитися на тижні, цілі райони — залишитися без води та каналізації, а наслідки аварій загрожують санітарною катастрофою. Фокус з'ясував у експертів, наскільки столиця готова до такого сценарію, чому вони пропонують скидати нечистоти в Дніпро та чи настав час оголошувати надзвичайний стан.
Другий день поспіль столиця та частина області живуть за аварійними графіками відключення електроенергії. Зупиняється рух електротранспорту — як наземного, так і метрополітену, який працює з перебоями. Разом зі світлом у деяких будинках зникає вода, і вже навіть йдеться про проблеми з каналізацією.
Через відсутність напруги в енергосистемі тимчасово призупинено рух частини наземного громадського транспорту в Оболонському, Подільському та Святошинському районах Києва. Напередодні ввечері метрополітен занурився в темряву — потяги було зупинено. А вранці 8 жовтня з’явилося повідомлення, що через знеструмлення потяги знову не курсують, за винятком зеленої гілки.
Видео дня
У КМДА цю інформацію спростували, запевнивши, що на Сирецько-Печерській лінії діє тимчасовий спеціальний графік руху в ранкові та вечірні години пік через обмеження на Південному мосту, коли одночасно може рухатися лише один поїзд метро. В інший час поїзди курсують у звичайному режимі.
Метро може зупинитися на кілька тижнів: що станеться з транспортом Києва
На тлі пошкоджень енергетичної інфраструктури киянам варто готуватися до нових перебоїв у роботі громадського транспорту. Як пояснює транспортний експерт Дмитро Беспалов, навіть метрополітен, незважаючи на кілька рівнів резервного електропостачання, залишається вразливим до масштабних ударів по енергосистемі. У разі серйозних пошкоджень ліній електропередач рух поїздів може припинитися не лише на кілька годин або днів, а й на тижні.
"Теоретично, на жаль, існує ймовірність того, що метро не працюватиме тиждень, кілька тижнів. Ми, насправді, вже так робили, коли був локдаун. Тобто ми теж, фактично, організували роботу громадського транспорту за пропусками й дуже суттєво зменшили навантаження на нього. Тому це можна перетерпіти з гіркотою. Один день, кілька днів, тиждень можна пробути в такому локдауні. Але треба розуміти, що економіка не працюватиме повноцінно в цей час. Тобто ми матимемо великі економічні збитки. Мені цікавіша система резервного живлення для систем життєзабезпечення, у якому вона стані", — зазначає у коментарі Фокусу експерт.
За словами Беспалого, місто ще здатне пережити тимчасове припинення руху поїздів, хоча це неминуче позначиться на економіці та мобільності мешканців. Набагато серйознішими можуть бути наслідки у разі, якщо станції метро залишаться без електроенергії. Адже метрополітен — це не тільки транспорт, а й одне з головних укриттів столиці під час повітряних тривог.
Для безпечного перебування людей під землею необхідно забезпечити функціонування вентиляції, освітлення, ескалаторів та інших систем життєзабезпечення. Якщо рух поїздів неможливий без повноцінного електропостачання, то, на думку експерта, роботу станційного обладнання можна підтримувати за допомогою генераторів.
При цьому забезпечити електроенергією самі поїзди за допомогою дизельних або бензинових генераторів практично неможливо. Для цього потрібні зовсім інші потужності. А ось забезпечити електроенергією вентиляцію, освітлення та інше обладнання станцій — це завдання, яке місто мало передбачити заздалегідь.
Крім того, метрополітен повинен мати кілька незалежних джерел електропостачання. Це особливо важливо в умовах, коли російські війська цілеспрямовано атакують підстанції, лінії електропередач та інші об’єкти, через які Київ отримує електроенергію.
"Але, з огляду на те, що у нас насоси для водопостачання та каналізації не мають такого резервного живлення. Точніше, ми знаємо, що Київ лише нещодавно замовив такі генератори, але їх привезуть навесні. Можна припустити, що, можливо, з метрополітеном може бути схожа ситуація. І це найнебезпечніше", — зазначає експерт.
З наземним електротранспортом ситуація дещо простіша. Трамваї та тролейбуси, що зупинилися, можна замінити автобусами та маршрутками, які працюють на дизельному паливі або бензині. Однак тут виникає інша проблема: навіть за наявності автобусів Києву може не вистачити водіїв, щоб оперативно вивести на маршрути додатковий транспорт.
Беспалов вважає, що місто мало б заздалегідь розробити кілька сценаріїв дій на випадок тривалих відключень електроенергії: від організації альтернативних маршрутів до забезпечення резервного живлення критично важливих об’єктів. Однак нинішня ситуація, на його думку, свідчить про те, що достатньої підготовки не було.
"Поки що видно, що Київ не надто готувався до наслідків обстрілів. Це можна пробачити окремій родині, яка не придбала зарядну станцію, не запаслася водою. Але місто мало бути краще готовим до цього, до таких сценаріїв. У них мало бути якесь таке сценарне планування. І коли таке трапляється, треба просто запускати план протидії. Відповідно, стався сценарій номер 3Б, наприклад. Ми вживаємо ці заходи. Зараз не схоже, що така ситуація існує. Схоже, що все це знову залежатиме від героїзму людей. Але люди не залізні, вони втомлюються. Швидше за все, Київ буде підлаштовуватися під ці обставини. Ті, хто менш стійкі, виїдуть. Це зменшить навантаження на транспорт", — вважає Беспалий.
Не буде каналізації — буде епідемія
Однак відсутність електроенергії позначається не лише на транспорті, а й на водопостачанні та водовідведенні. Половина Києва залишилася не тільки без світла, а й без води. А в Борщагівці взагалі на деякий час припинила працювати й каналізація. Тобто після відключення світла виникли проблеми з прийманням стоків. І, як зазначають експерти, ситуація з інфраструктурою Києва дійшла до критичної точки. Експерт з критичної інфраструктури Віктор Куртев попереджає: достатньо вивести з ладу каналізаційні станції підкачки — і вся система столиці зупиниться. Без каналізації місто затопить нечистотами. Тому він пропонує заздалегідь юридично дозволити скидання міських стічних вод безпосередньо у Дніпро без очищення.
І це, за словами експерта у сфері житлово-комунального господарства Олега Попенка, не безглузда ідея, а реальність, до якої ми можемо дійти, якщо, наприклад, "Водоканал" не буде готовий до того, що каналізаційно-насосні станції будуть зруйновані.
"На кожній КНС є резервні резервуари, куди мають скидатися відходи життєдіяльності у разі зупинки роботи КНС. Але вони розраховані на певний період залежно від розмірів — десь один, два, три куби. Але вони все одно не розраховані на тривалий період. Тобто вони розраховані на зупинку, на аварійну зупинку через відсутність електроенергії, яку можна усунути, підключивши генератори. А якщо ми говоримо про руйнування КНС, то в цьому випадку сам водоканал має бути готовий до того, що це станеться. А підготовка починається насамперед із грошей. Плюс обладнання, плюс усе інше має бути на водоканалі для того, щоб ми могли уникнути цього", — розповідає Фокусу Попенко.
На думку експерта, не всі наші водоканали мають необхідну кількість труб, генераторів та всього іншого, щоб у разі руйнування КНС або зупинки знову її запустити. Один із варіантів — це справді скидати нечистоти у Дніпро. Інших варіантів просто немає. Незважаючи на виділення сотень мільйонів гривень на закупівлю генераторів у 2025 та 2026 роках, їхня фактична інтеграція в систему залишається під питанням.
У 25-му році Києву виділили 460 млн грн на резервні джерела живлення для генератора та водоканалу. Цього року додатково виділили ще 615 млн грн та підписали 7 договорів на закупівлю генераторів для водоканалу. Але інформації про те, що саме придбали та де встановили, немає. І це при тому, що потужні генераторні установки вимагають складної синхронізації із загальною електричною мережею, що є масштабним інженерним завданням. Затримки у виконанні цих робіт призводять до того, що при найменших перебоях з електропостачанням водопостачання та водовідведення в таких районах, як Вишгород і Петропавлівська Борщагівка, повністю зупиняються. Ситуація ускладнюється тим, що багато критичних вузлів, зокрема Бортницьку станцію аерації, залежать від стабільності київської мережі. Тобто знову так готувалися до зими, що нічого не підготували, підкреслює Попенко.
"Тривала зупинка каналізації неминуче призведе до спалахів інфекційних захворювань, таких як холера, тиф, чума тощо. Бахматов пропонував у Деснянському районі цієї зими будувати дерев’яні туалети — це справжня дурниця. Адже є мобільні медико-санітарні комплекси. Один такий комплекс здатний обслуговувати до 50 000 осіб на місяць. Однак їхня висока вартість і відсутність роблять місто беззахисним перед обличчям потенційної епідемії", — підкреслює експерт.
Настав час оголосити надзвичайний стан у регіоні
Уряд має оголосити надзвичайний стан у Києві та області, вважає енергетичний експерт Юрій Корольчук. За його словами, енергосистема Києва фактично серйозно зруйнована, і відремонтувати її в оперативному режимі протягом весни–літа–осені 2026 року було нереальним завданням. Усі це знали й розуміли.
І якщо технічний стан ТЕЦ Києва ще можна було покращити, то підстанції "Укренерго" виявилися найслабшою ланкою. "Укренерго" провалило оперативний ремонт і захист підстанцій. А також не врахувало попередження та очікування ще з весни цього року щодо появи реактивних дронів.
"За відсутності належного фінансування, через брак коштів та відсутність запасів відповідного обладнання, яке не цілком відповідає технічним вимогам, — підготувати підстанції, що зазнали значних пошкоджень у сезоні 2025–2026 рр., було просто неможливо. Усе, що зараз може зробити уряд, — це ввести надзвичайний стан у Києві та Київській області. Це дасть можливість і київській владі, і центральній владі, уряду організувати процес виділення резервних коштів (які залишилися), резервного обладнання, резервних людських ресурсів", — каже Фокусу Корольчук.
Останні обстріли та графіки відключення світла, що послідували за ними, спонукають киян, які до цього вирішили, що якось там перезимують у своїх квартирах, все-таки дослухатися до поради мера Кличка й виїхати зі столиці.
Після кількох років системних атак українська енергетика вступає в нову зиму вже без колишнього запасу міцності. Частина генеруючих потужностей знищена, відновлені об’єкти знову стають мішенями, а Росія поступово змінює тактику — від ударів по великих ТЕЦ і підстанціях до спроб порушити передачу електроенергії та затягнути ремонти.