Давня епідемія в Афінах забрала десятки тисяч життів і досі залишається нерозгаданою загадкою для науки. Вчені досі сперечаються, що саме стало причиною цього смертоносного спалаху.
Стародавня епідемія принесла великі страждання одному з найбільших міст Середземномор’я, залишивши після себе давню загадку. Хворі страждали від втрати пам’яті, неприємного запаху з рота, розкладання тканин та сильної діареї. Незважаючи на детальні історичні записи, точна причина цієї хвороби залишається невідомою протягом понад двох тисячоліть, пише Фокус.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Більша частина інформації про цей спалах Афінської моровиці походить від давньогрецького історика Фукідіда, який описав його в "Історії Пелопоннеської війни". Він повідомляв, що чума спалахнула між 430 і 426 роками до н.е., забравши життя десятків тисяч людей. За оцінками, загинуло від 75 000 до 100 000 осіб, що ослабило місто в критичний для нього період.
Відео дня
Ймовірно, хвороба почалася в Африці на південь від Сахари, а потім поширилася на такі регіони, як Лівія та Єгипет. Зрештою вона дісталася Афін через їхній жвавий порт Пірей.
Серед загиблих був державний діяч Перикл. Велика кількість смертей зменшила військову міць і зіграла свою роль у тому, що Афіни програли війну проти Спарти.
Після смерті Перикла Афіни очолювала послідовність лідерів, яких Фукідід описав як некомпетентних або слабких. За словами Фукідіда, до 415 року до н. е. Афіни не відновились достатньо.
Фукідід описує повне зникнення суспільної моралі за часів епідемії: "…катастрофа була настільки великою, що люди, не знаючи, що буде з ними, стали байдужими до кожного правила релігії чи закону".
Сучасні дослідники вивчили симптоми, описані Фукідідом, і порівняли їх із відомими захворюваннями. Ці симптоми включали високу температуру, висип на шкірі, проблеми з травленням, почервоніння і печіння очей, зневоднення, втрату голосу, безсоння та гангрени. Подібні ознаки спостерігаються при таких захворюваннях, як черевний тиф, епідемічний висипний тиф, натуральна віспа, грип, кір.
Смерть зазвичай наставала протягом тижня, часто після сильної діареї та ураження органів черевної порожнини. Ті, хто виживав, іноді стикалися з довгостроковими наслідками, зокрема з настільки серйозною втратою пам’яті, що не могли впізнати членів своєї родини.
Опитування
Які наукові теми вам цікаво читати?
Опитування відкрите до Космос Штучний інтелект Робототехніка Археологія Природа Здоров’я Зелена енергетика Історія Точні науки Голосувати
Серед можливих пояснень тиф відповідає багатьом зафіксованим симптомам. Докази на користь цієї гіпотези включають виявлення ДНК Salmonella Typhi в останках, знайдених на місці поховання, пов'язаному зі спалахом. Однак тиф не повністю пояснює, як поширювалася хвороба, оскільки зазвичай він не передається безпосередньо між людьми таким чином, як описано істориком.
Важливо Зникли не просто так: чому неандертальці не дожили до наших часів (фото)
Деякі дослідники припускають, що одночасно могли поширюватися кілька захворювань, створюючи комбінований ефект. Наприклад, поєднання тифу та інших інфекцій могло б пояснити широкий спектр описаних симптомів.
Також існує ймовірність, що хворобу спричинив збудник, який більше не існує. Деякі вчені припускають, що потенційною причиною могла бути вірусна інфекція, схожа на лихоманку Ласса, яка походила з Африки та поширювалася серед населення, перш ніж зникнути.
Без сучасних лабораторних даних або збережених зразків достеменно встановити точну причину залишається неможливим. Проте теперішні дослідження продовжують звужувати коло можливих варіантів, даючи нове розуміння однієї з найруйнівніших епідемій в історії.
Раніше Фокус писав про древнє святилище, знайдене у Боснії. Церемоніальний комплекс знайшли під час розкопок поблизу міста Травник.
Також ми розповідали про золоті прикраси бронзової доби, знайдені на грецькому острові. Предмети, датовані початком II тисячоліття до н. е., виявили під час нещодавніх розкопок і вже порівнюють з одним із найвідоміших доісторичних скарбів Європи.
Під час написання цього матеріалу використано джерела: FLScience, Acta Medico-Historica Adriatica