Польща підтримує Україну, але конфлікт загострюється. Що кажуть експерти про 160 угод на €10 млрд і нові суперечки з Варшавою?
Напередодні Конференції з відновлення України (URC 2026) у Гданську українсько-польські відносини знову опинилися в центрі уваги через низку політичних заяв і дискусій.
Конференція стала майданчиком не лише для оголошення нових фінансових домовленостей щодо підтримки України, а й для обговорення майбутньої відбудови, інвестицій та європейської інтеграції. На цьому тлі питання відносин між Києвом і Варшавою знову набули особливої актуальності.
У коментарі Фокусу політолог Володимир Фесенко та економіст Олег Пендзін пояснили, чим зумовлене нинішнє загострення, як політичні процеси впливають на економіку та інвестиції, а також які фактори можуть ускладнити євроінтеграцію України.
Відео дня
Чому відносини з Польщею знову загострюються
Політолог Володимир Фесенко вважає, що нинішнє загострення у відносинах між Україною та Польщею значною мірою пов’язане з внутрішньополітичними процесами в самій Польщі.
За його словами, антиукраїнська риторика дедалі частіше використовується окремими політичними силами як інструмент мобілізації виборців.
Важливо Майбутнє в обмін на чотири ордени Білого Орла: що втратила Польща внаслідок скандалу
«Саме внутрішньополітичні мотиви є визначальними в діях президента Кароля Навроцького і його соратників з партії “Право і справедливість” та тих політиків, які налаштовані антиукраїнськи», — зазначає Фесенко.
Водночас, наголошує він, справа не зводиться до виборчого циклу. Парламентські вибори у Польщі відбудуться лише восени наступного року, однак антиукраїнські настрої почали формуватися ще під час президентської кампанії та поступово стали частиною внутрішньої політичної конкуренції.
На думку Фесенка, саме цей контекст значною мірою пояснює нинішню жорсткішу риторику щодо України.
Як українська тема стала частиною польської політики
Окремо політолог звертає увагу, що українська тематика дедалі частіше використовується у внутрішньому політичному протистоянні в Польщі.
За його словами, питання історичної пам’яті та символічні теми стають елементами конкуренції між президентським середовищем і урядом.
У цьому контексті Україна часто опиняється не стільки у фокусі двосторонньої політики, скільки у площині внутрішньої боротьби польських політичних сил.
Де політика впливає на економіку
За оцінкою Фесенка, політичні суперечки найбільше відчутні у сферах прямої конкуренції між країнами.
Передусім ідеться про аграрний сектор та транспортні перевезення.
«Є сфери, де Україна є конкурентом для польського бізнесу, зокрема аграрна сфера та транспорт. І саме там ми бачимо найбільш жорстку реакцію та обмеження», — пояснює він.
Водночас більшість інших напрямів економічної взаємодії, за його словами, продовжують функціонувати стабільно та значною мірою залишаються інерційними.
Україна і Польща більше доповнюють одна одну, ніж конкурують
Про те, що політичні суперечки не завжди відображають реальний стан економічних відносин, говорить і старша економістка Центру економічної стратегії Яна Охріменко.
У подкасті ЦЕС «Що з економікою?» вона зазначає, що після початку повномасштабної війни економічна взаємодія між Україною та Польщею суттєво посилилася.
Польща стала ключовим логістичним хабом для України, через який проходить значна частина гуманітарної, військової та торговельної логістики. Попри окремі суперечки в агросекторі, економіки двох країн радше доповнюють одна одну, ніж конкурують.
«В Україні дуже сильний рослинний сектор. Ми постачаємо для Польщі сировину для тваринництва, а в Польщі переважає саме тваринництво. Тобто навіть у цій проблемній сфері ми насправді доповнюємо одне одного», — зазначає Охріменко.
Важливо Не всі зможуть заїхати: країна в ЄС різко скоротила видачу віз та дозволів на роботу (Оновлено)
Вона додає, що після відкриття європейського ринку українські виробники отримали можливість активніше експортувати не лише сировину, а й готову харчову продукцію. Паралельно посилюється співпраця в енергетичному секторі.
Окремо економістка наголошує на зростанні взаємних інвестицій. Польські компанії інвестують в Україну в тому числі в енергетику та металургію, тоді як український бізнес виходить на польський ринок. Серед прикладів — придбання компанією «Три Ведмеді» заводу з виробництва морозива в Польщі.
За польськими оцінками, у 2022–2024 роках українці відкрили близько 80 тисяч підприємств, значна частина яких працює у сфері послуг.
На думку Охріменко, одним із перспективних напрямів співпраці може стати розвиток транскордонних виробничих кластерів у промисловості, енергетиці та суміжних з агросектором галузях. Для цього, за її словами, необхідне подальше спрощення руху товарів, капіталу та людей через кордон.
Що означають 160 угод на понад €10 млрд
Однією з головних новин Конференції з відновлення України (URC 2026) у Гданську стало підписання близько 160 угод на суму понад €10 млрд.
Коментуючи ці результати, економіст Олег Пендзін наголошує, що ключове значення має не загальна цифра, а структура домовленостей.
«Прем’єр-міністерка анонсувала підписання угод на суму понад 10 мільярдів євро. Згодом вона пояснила, що до цієї суми входять 3,2 мільярда євро макрофінансової допомоги в межах кредитної програми Європейського Союзу на 90 мільярдів євро», — зазначає він.
Крім того, до пакета входять кошти міжнародних фінансових інституцій, зокрема близько 2 мільярдів доларів від Світового банку.
За словами економіста, йдеться про різні форми фінансової підтримки, які забезпечують макрофінансову стабільність держави, однак не є прямими інвестиціями у виробництво чи бізнес-проєкти.
Чому ці домовленості не означають інвестиційного прориву
Пендзін підкреслює, що підписані угоди не варто сприймати як сигнал масштабного приходу приватного капіталу.
«Тобто говорити про якийсь інвестиційний прорив — точно ні», — зазначає він.
За його словами, ключовим обмеженням для інвесторів залишається безпекова ситуація.
«Прямих інвестиційних угод немає, бо ключове питання — це безпека», — пояснює економіст.
Саме гарантії безпеки, на його думку, залишаються визначальним фактором для формування інвестиційного середовища в Україні.
Що впливає на вступ України до ЄС
Окремою темою залишається євроінтеграція України.
Політолог Володимир Фесенко зазначає, що переговори про вступ до ЄС залежатимуть не лише від політичної волі, а й від економічних інтересів країн-членів.
«Найбільше каміння спотикання — це питання місця України на внутрішніх ринках ЄС і те, як це вплине на існуючі моделі підтримки фермерів», — пояснює він.
Особливо чутливою залишається аграрна політика, яка є одним із ключових елементів внутрішньої економіки Євросоюзу.
Чому розширення ЄС буде складним
Пендзін додає, що вступ України до ЄС неминуче змінить баланс економічних інтересів усередині Союзу.
Насамперед це стосується аграрного сектору, де Україна є одним із найбільших виробників у Європі.
Важливо Війна Навроцького з Києвом невигідна Польщі: економіст назвав причину
Зміна структури ринку впливатиме на систему дотацій, конкуренцію та інтереси чинних країн-членів.
Саме тому, за його словами, аграрна політика та розподіл дотацій залишатимуться одними з найскладніших питань переговорного процесу.
Раніше Фокус розбирався, у чому полягає секрет економічного успіху Польщі та чи зможе Україна повторити цей шлях.