Як уже повідомляв Ukrainian Wall, з 1 січня 2026 року Європейський Союз запустив механізм вуглецевого коригування імпорту — CBAM. Цей інструмент мав вирівняти умови конкуренції між європейськими виробниками, які сплачують за викиди CO₂, та імпортерами з третіх країн. Однак на практиці все пішло зовсім не так, як планували в Брюсселі.
За оцінками GMK Center, реальний вплив CBAM на українську економіку в рази перевищує початкові прогнози Єврокомісії. Про це в ефірі Громадського радіо заявив аналітик центру, кандидат економічних наук Андрій Глущенко.
У 200 разів більше, ніж обіцяли
Єврокомісія свого часу оцінила потенційний вплив CBAM на Україну на рівні 0,01% ВВП до 2030 року. Саме на підставі цих розрахунків Києву відмовили у відтермінуванні дії механізму, попри повномасштабну війну та масштабні руйнування промислової й транспортної інфраструктури.
Однак фактичні дані свідчать, що ті розрахунки були глибоко помилковими. За оцінками GMK Center, дія CBAM може коштувати Україні до 2,1% ВВП до 2030 року — це еквівалентно втраті виробничих потужностей одразу двох металургійних комбінатів.
«CBAM перетворився радше на торговельний бар'єр, який ускладнює доступ до європейського ринку», — пояснив Глущенко. За його словами, сам механізм не здатний забезпечити скорочення викидів без значних інвестицій у нові технології виробництва — більшість із них поки що не є комерційно доступними. Додаткові платежі фактично перетворюються на ще один виробничий податок, який збільшує собівартість продукції.
Без винятку для країни у війні
Регламент CBAM передбачає можливість застосування винятків у разі форс-мажорних обставин. Україна, де через бойові дії зруйновано значну частину промислової інфраструктури, очевидно підпадає під цю категорію. Але Єврокомісія не надала Києву відтермінування, пославшись на власні прогнози — які, як тепер з'ясувалося, виявилися некоректними.
Нині в Європейському парламенті тривають дискусії щодо пошуку окремого рішення для України. Умови війни суттєво обмежують можливості українських підприємств інвестувати в декарбонізацію та швидко адаптуватися до нових екологічних вимог ЄС.
Український уряд уже проводить переговори з Європейською комісією щодо можливого відтермінування фінансових зобов'язань за механізмом CBAM. Водночас представники бізнесу наголошують: без оперативних рішень поєднання CBAM і нових квот, запроваджених ЄС, може призвести до подальшого скорочення експорту, виробництва та валютних надходжень.
Хто в зоні найбільшого ризику
Найбільше від CBAM постраждають підприємства гірничо-металургійного комплексу — сектор, який традиційно був одним із головних джерел валютної виручки для України. Металургійні комбінати часто є містоутворюючими підприємствами, і втрата навіть частини їхніх потужностей боляче вдарить по цілих регіонах.
Для працівників галузі це означає ризик скорочень. Скорочення виробництва неминуче позначиться на суміжних секторах — від транспортної логістики до енергетики. За оцінками GMK Center, без окремого рішення з боку ЄС економіка України ризикує втратити до 2,1% ВВП уже до 2030 року.
Раніше Ukrainian Wall писав: путін перекрив експорт бензину та гасу: чим це обернеться для ринку.
Ми вже повідомляли: Україну попередили: економіка досі не на воєнних рейках — чи витримає оборона без Заходу.