Ні, я не проти туризму, не подумайте. Маючи 4 сільські зелені садиби на Бакоті (Староушицька громада, що на Хмельниччині) і накопичивши 7- літній досвід у галузі сільського зеленого туризму, я зрозумів, що на наших очах в Україні з'явилася досить нова галузь туристичної економіки, що стає особливо актуальною для українців — туризм тиші також відомий як silent travel або quiet tourism.
Отже, туризм тиші — це сучасний тренд у сфері подорожей, філософія якого полягає у свідомому відстороненні від шуму мегаполісів, цифрових сповіщень та метушні традиційного масового туризму. Замість швидкого бігу за популярними туристичними пам'ятками, він пропонує спокій, самопізнання та глибоке занурення в природу або культуру.
Звідси і слідує моя концепція СТОП-туризму:
С — Сповільнення.
Т — Тиша.
О — Оновлення.
П — Переосмислення.
Поговоримо про те, чому майбутнє частини українського туризму — не в більшій кількості вражень, а в глибшому досвіді.
Ми звикли оцінювати хорошу подорож кількістю побаченого. Скільки місць відвідали? Скільки кілометрів проїхали? Скільки фото привезли? Часу на відпустку мало, хочеться відвідати побільше? Та сьогодні дедалі частіше люди шукають у мандрівках зовсім інше. Особливо в контексті постійних обстрілів, а ще особливіше для військових ветеранів і їх родин.
Такі люди шукають не ще одну точку на карті, не максимально насичену програму, не нескінченний список must see. А саме можливість сповільнитися, побути в тиші, відновитися й переосмислити.
Так формується інший запит на подорожі — повільний туризм, туризм тиші, туризм відновлення. І для українських територій він може відкрити зовсім новий спосіб подивитися на власні ресурси.