Унікальний продукт із впізнаваним ім'ям, захищеним європейським законодавством, доступ до грантів і нових бізнес-можливостей — лише короткий перелік переваг географічного зазначення (ГЗ). Попри відчутно вищу ціну, попит на таку продукцію високий навіть на внутрішньому ринку.
Збережена традиція
Знамениту гуцульську овечу бриндзю, унікальний продукт, що був на межі зникнення, вдалося відродити саме завдяки процедурі географічного зазначення. За традиційним рецептом сир мав дозрівати в дерев'яних бочках — бербеницях, а майстрів із їх виготовлення майже не залишилося.
Завдяки утворенню ГС «Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних сирів» 2018 року майстри змогли відновити виготовлення бербениць, було спільно розроблено специфікацію продукту, чітко визначено зони виробництва — це Закарпатська область, понад 700 м над рівнем моря, кілька районів Івано-Франківської та Чернівецької областей на понад 700 м. Також заготівля щонайменше 50% кормів повинна відбуватися в зоні виробництва.
«Ми самі не усвідомлювали унікальність продукту. Новостворений Музей гуцульської бриндзі став колективною точкою продажу продукції нашої асоціації. Це допомогло сформувати кращу ціну, оскільки безпосередній контакт із покупцем дає можливість пояснити всі переваги продукту, і покупець готовий платити більше», — розповів голова ГС Олександр Мартин під час вебінару «Угода про асоціацію як рушій розвитку системи географічних зазначень».
Так, на момент створення асоціації сир коштував 80 грн/кг. Зараз продукт із сирого овечого молока без термічної обробки з дозріванням у бербениці продається за ціною від 1200 до 1600 грн/кг.