Кількість розгорнутих боєголовок РФ досягла максимуму з 2017 року
Росія четвертий рік поспіль збільшує кількість розгорнутих ядерних боєголовок. Їхній запас на носіях досяг найвищого рівня за останні дев'ять років.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI) "Світові ядерні сили" за 2026 рік.
Росія продовжує збільшувати кількість розгорнутих ядерних боєголовок. Станом на січень 2026 року на носіях перебували 1796 таких боєзарядів, які вважаються розгорнутими та готовими до застосування.
Загалом ядерний арсенал РФ оцінюється у 5420 боєголовок. Із них 2604 перебували у центральному сховищі, ще 1020 вважалися знятими з озброєння.
Росія четвертий рік поспіль збільшує кількість боєголовок
Кількість ядерних боєголовок, розміщених на носіях, у Росії зростає четвертий рік поспіль.
У 2022 році таких боєзарядів було 1588, у 2023-му – 1674, у 2024-му – 1710, а у 2025 році – 1718. На початку 2026 року показник зріс до 1796.
Порівняно з 2020 роком Москва збільшила кількість розгорнутих боєголовок приблизно на 14%. За даними SIPRI, це найвищий показник із 2017 року.
Для порівняння, Сполучені Штати мають близько 1770 розгорнутих боєголовок. Франція та Велика Британія – відповідно 280 та 120.
Китай також збільшує свій розгорнутий арсенал. За рік його кількість зросла з 24 до 34 боєголовок. Загалом Пекін, за оцінкою SIPRI, має близько 620 ядерних боєголовок.
Де Росія тримає свої ядерні боєголовки
Російський ядерний потенціал розподілений між наземними ракетними комплексами, стратегічними атомними підводними човнами та бомбардувальниками.
За оцінкою SIPRI, наземні сили Росії потенційно можуть нести до 1092 ядерних боєзарядів. Приблизно 892 із них нині розгорнуті на міжконтинентальних балістичних ракетах.
Російський військово-морський флот має 13 стратегічних атомних підводних човнів із потенціалом у 928 боєголовок. Водночас дві субмарини перебувають на комплексному ремонті. Тому фактичну кількість доступних флоту розгорнутих боєзарядів оцінюють у 704.
Ще близько 586 боєголовок припадає на стратегічні бомбардувальники.
У SIPRI також звертають увагу на втрати російської стратегічної авіації у 2025 році через удари Сил оборони України по авіабазах. Після цього російське командування розосередило частину стратегічних літаків, зокрема Ту-160М та Ту-95МС, на віддалених аеродромах.
Санкції та війна гальмують модернізацію ядерних сил РФ
Попри збільшення кількості розгорнутих боєголовок, програма модернізації російських ядерних сил стикається із затримками.
Серед причин експерти називають західні санкції, проблеми російської промисловості та пріоритет виробництва звичайних озброєнь, які необхідні РФ для війни проти України.
Водночас Москва продовжує розгортати нові ракетні системи, зокрема комплекси "Орєшнік". Частину таких систем Росія розміщує на території Білорусі.
Окремо у звіті йдеться про зростання секретності навколо ядерних арсеналів. Одним із факторів стало завершення у лютому 2026 року терміну дії російсько-американського Договору про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3), який не був продовжений.
Експерти SIPRI попереджають, що кількість оперативних ядерних боєголовок може продовжити зростати, а темпи цього процесу в найближчі роки навіть здатні прискоритися.
Раніше у Росії вже лунали публічні заклики застосувати ядерну зброю проти України. Зокрема, депутат Держдуми РФ Олексій Журавльов заявляв, що Кремль "зобов'язаний" завдати такого удару в разі необхідності.
У серпні глава МЗС Туреччини Хакан Фідан також припустив, що Москва може вдатися до ядерної зброї у разі критичного виснаження на фронті та в тилу.
За його словами, під час візиту до Росії він чув про вимоги частини суспільства застосувати такий "останній засіб" і попереджав про це західних партнерів.