На тлі запровадження тарифікації послуг системи BankID, Фокус проаналізував, як рішення НБУ впливають на курс гривні, банки та економіку України загалом.
Від червня 2026 року в Україні відбудеться черговий етап змін у фінансовій системі. Йдеться про запровадження тарифів на використання BankID. Про це оголосив Національний банк України, який 20 березня відзначив річницю свого заснування.
Як заявила заступниця директора департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку регулятора Ольга Васильєва, влітку Нацбанк планує запровадити тарифікацію власних послуг системи BankID, що від початку повномасштабного вторгнення працювала для учасників безкоштовно.
"Чотири роки система працювала для вас безкоштовно, але ми запроваджуємо тарифи на наші послуги", — заявила Васильєва під час Ukraine Fintech Week'26 у Києві.
Відео дня
Зазначимо, що це рішення є лише одним із багатьох кроків у багаторічній трансформації регулятора, який поступово перебудував фінансову інфраструктуру країни.
Від становлення гривні до сучасної монетарної політики
Із моменту створення НБУ у 1991 році ключовим завданням стало формування незалежної грошово-кредитної системи. Одним із найважливіших рішень було запровадження гривні 1996 року що закріпило фінансову незалежність України.
Після криз 2000-х і особливо після 2014 року регулятор кардинально змінив підходи до політики. Нацбанк запровадив режим інфляційного таргетування та перехід до гнучкого валютного курсу. Це дозволило зробити економіку більш стійкою до зовнішніх викликів.
"Очищення" банківської системи
Однією з найрезонансніших реформ стало масштабне очищення банківського сектору у 2014–2016 роках. Із ринку було виведено десятки неплатоспроможних банків, а вимоги до капіталу та прозорості власності суттєво посилилися.
Цей етап заклав основу для більш стабільної банківської системи, здатної витримувати кризові періоди, зокрема й повномасштабну війну.
Розвиток платіжної інфраструктури та цифровізації
Впродовж наступних років НБУ зробив ставку на розвиток безготівкових розрахунків і цифрових сервісів. Було модернізовано систему електронних платежів (СЕП), впроваджено міжнародний стандарт IBAN, розширено можливості миттєвих платежів.
Система BankID, для якої нині запроваджується тарифікація, стала важливою частиною цієї екосистеми. Вона дозволила інтегрувати банки з державними та комерційними сервісами та значно спростила доступ громадян до послуг.
Регуляція небанківського сектору і fintech
Останніми роками НБУ також узяв на себе нагляд за небанківськими фінансовими установами, що дозволило уніфікувати правила гри на ринку. Паралельно регулятор активно підтримує розвиток фінтеху, відкриваючи інфраструктуру для нових гравців і технологій.
Стійкість під час війни
Від 2022 року перед НБУ постали безпрецедентні виклики. Регулятор запровадив валютні обмеження, зафіксував курс на початковому етапі вторгнення, а згодом перейшов до режиму керованої гнучкості.
Ці рішення дозволили уникнути фінансової паніки, зберегти банківську систему та забезпечити безперебійні платежі навіть у найскладніші періоди.
Новий етап: платні сервіси як ознака зрілості системи
Запровадження тарифів на BankID, про яке НБУ оголосив напередодні, є логічним продовженням цієї еволюції. Після років безкоштовної роботи в умовах кризи система переходить до сталого функціонування.
Водночас для громадян доступ до сервісів залишиться безкоштовним. Зміни торкнуться лише учасників ринку.
За понад три десятиліття Національний банк подолав шлях від інституції, що формує базові елементи фінансової системи, до повноцінного сучасного регулятора, який визначає правила гри на ринку, забезпечує макрофінансову стабільність і впроваджує інновації.
Нагадаємо, Фокус вже повідомляв, що найближчим часом темпи інфляції в Україні, ймовірно, перевищать попередні прогнози Нацбанку. Основним чинником ризику залишається здорожчання енергоресурсів на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Про це під час брифінгу заявив голова НБУ Андрій Пишний.Тож слід чекати на зміни в траєкторії інфляції у бік підвищення.