Як повідомляє Ukrainian Wall, в Україні вже цього року повноцінно запрацює відкритий банкінг — модель, за якої банки перестають бути єдиними власниками фінансових даних клієнтів. Розпорядником інформації про власні рахунки стає сам користувач.
Суть реформи проста: клієнт сам вирішує, кому, для чого й на який строк відкрити доступ до своїх рахунків — чи то для перегляду балансу, чи для ініціювання платежу. Банки втрачають монополію на дані, а на ринок заходять фінтех-сервіси, які будують продукти поверх банківської інфраструктури.
Як це працюватиме
В основі відкритого банкінгу — безпечний обмін даними між банками та сторонніми надавачами послуг через спеціалізовані API. Обмін відбувається лише за згодою користувача. У системі дві ключові ролі: AISP — провайдер, який агрегує інформацію з ваших рахунків у різних банках і показує її в одному місці, та PISP — провайдер, який може ініціювати платіж напряму з рахунку, без класичної картки.
Згода користувача — серцевина системи: її потрібно підтвердити посиленою автентифікацією, вона обмежена в часі та обсязі, і її можна відкликати будь-коли. «Упровадження відкритого банкінгу в Україні сприятиме розвитку фінтеху, посиленню конкуренції та поліпшенню якості платіжних послуг», — зазначають у НБУ.
Які банки готові
За даними НБУ, 16 системно важливих банків разом покривають близько 98,1% активних карткових рахунків фізосіб. Шість банків розробили власні інтерфейси — це ПриватБанк, monobank, Райффайзен, А-Банк, ПУМБ та УкрСиббанк: разом це 48,1 млн активних карток, або 81,3% ринку. Ще чотири — Ощадбанк, Сенс Банк, ОТП Банк і Креді Агріколь — обрали готове рішення Open API Hub, що охоплює 9,05 млн карток.
Українська модель побудована за європейськими лекалами — директивою PSD2, а технічні специфікації розробило об'єднання банків і фінтех-компаній Open API Group на основі стандарту Berlin Group. НБУ офіційно підтримав ініціативу й підтвердив, що специфікації охоплюють надавачів із понад 95% рахунків ринку.
Слабкі місця реформи
Попри оптимістичну статистику, існує розрив між формальною і реальною готовністю банків. НБУ вже надіслав банкам два паралельні запити — з вимогою документальних доказів: протоколів тестування, рішень про введення API в промислову експлуатацію. Близько 19 банків поза ТОП-16 досі не обрали технічне рішення, а дехто зупинився на варіанті, несумісному з українською специфікацією.
Друга проблема — брак нових гравців. Щоб надавати послуги в екосистемі, потрібна окрема ліцензія, і за десять місяців дії нових правил процедуру авторизації подолали лише чотири організації. Без сторонніх провайдерів відкритий банкінг ризикує залишитися «порожньою» технічною інфраструктурою.
Що отримає звичайний клієнт
Найочевидніша вигода — зручність: усі рахунки в різних банках можна буде бачити в одному застосунку, а платежі — ініціювати напряму з рахунку, без прив'язки до конкретної картки. Зникає потреба «жонглювати» кількома банківськими додатками. Крім того, коли перевірений сервіс бачить реальну історію надходжень і витрат, він може швидше запропонувати кредит, розстрочку чи персональні умови без стосу довідок.
Правову основу заклали ще влітку 2025 року — постанова Правління НБУ №80 набула чинності в серпні. Банкам дали перехідний період, а найтехнологічніша частина вимог остаточно доналаштовується впродовж 2026 року. Для звичайного клієнта головне правило просте: користуйтеся лише офіційно авторизованими сервісами та пам'ятайте, що будь-яку згоду на доступ до рахунків можна відкликати в будь-який момент.
Раніше Ukrainian Wall писав: 100 000 грн на добу й SMS для терміналів: НБУ та банки змінили правила з липня.
Ми вже повідомляли: курс долара та євро на старті тижня: банки переписали цінники — де найвигідніше.
Більше за темою: гривню тримають на гальмах: НБУ пояснив, чи чекати обвалу курсу до кінця року.