Як повідомляє UkrainianWall, відставка Михайла Федорова з посади міністра оборони оголила системний конфлікт, який назрівав у військовому відомстві не один місяць. Йдеться про принципове питання: за якою моделлю Україна комплектуватиме Збройні сили — через загальну мобілізацію чи через професійну контрактну армію.
Чинне українське законодавство передбачає саме загальну мобілізацію як основний механізм поповнення війська. Відповідно, ключова відповідальність за її справедливе та ефективне виконання лежить на президентові — саме він має забезпечити скоординовану роботу Міністерства оборони та Генерального штабу в цьому напрямку. Попередні спроби реформувати систему комплектування — зокрема через запровадження електронного реєстру військовозобов'язаних «Оберіг» та цифровізацію військово-облікових документів — поки що не змінили фундаментального підходу: держава продовжує покладатися на мобілізаційний механізм як основний.
Альтернативний шлях — публічне оголошення про перехід до контрактної моделі. Такий крок вимагає комплексного підходу: політичної волі, суттєвих змін у законодавстві, перегляду системи фінансування та соціальних гарантій для військовослужбовців. Контрактна армія передбачає конкурентну заробітну плату, житлове забезпечення, медичне страхування для військовослужбовців та їхніх родин — усе це формує принципово іншу бюджетну модель. Проте саме президент, а не міністр оборони, має ініціювати цю дискусію на загальнонаціональному рівні.
Політична психологиня та журналістка в етері телеканалу Київ24 наголосила: перекладати всю відповідальність за цю дилему виключно на Федорова чи військове командування — неправильно. Міністр оборони є цивільною посадовою особою і не може одноосібно визначати, хто має очолювати ЗСУ чи якою буде модель комплектування. За її словами, питання переходу до контрактної армії — це політичне рішення найвищого рівня, яке має враховувати і військові потреби, і економічні реалії держави одночасно. Відставка Федорова лише оголила цю проблему, але не створила її — дискусія про модель армії триває з перших місяців повномасштабної війни.
Ситуація ускладнюється тим, що суспільство втомилося від мобілізаційних заходів. Контрактна модель потребує значно більших фінансових ресурсів: конкурентна зарплата, соціальний пакет, житло для військовослужбовців та їхніх родин, сучасне спорядження — усі ці статті разом формують додаткове навантаження на бюджет у сотні мільярдів гривень щорічно. Профільний комітет Верховної Ради з питань національної безпеки неодноразово порушував це питання під час обговорення оборонного бюджету, однак конкретних розрахунків переходу на контрактну модель уряд поки не оприлюднив. Водночас без чіткої відповіді на питання «мобілізація чи контракт» армія ризикує опинитися в управлінському вакуумі, де жодна з моделей не працює ефективно.
Подальші кадрові рішення президента — зокрема призначення нового міністра оборони — стануть маркером того, який шлях обере держава. Якщо новий очільник відомства отримає мандат на реформу системи комплектування, це може означати початок переходу до контрактної армії. Якщо ж пріоритетом залишиться вдосконалення мобілізаційних процедур — країна продовжить рухатися в межах чинної моделі.
Раніше UkrainianWall писав: 36 місяців відстрочки після контракту: що законопроєкт №15405 змінить для військових.
Ми вже повідомляли: в Армія+ з'явився електронний військово-обліковий документ: замінює паперовий на блокпостах і в ТЦК.