10 вересня 1993 року український уряд прийняв постанову №718 про вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 з нагоди 60-річчя трагічних подій. Перший ритуал скорботи, — це приспущення державних прапорів на три дні: з 15 год 10 вересня до 19 год 12 вересня. Протягом 33 років українці сформували особливі традиції вшанування жертв Голодомору. Що змінилось з часів історичної постанови?
У постанові про вшанування пам'яті жертв Голодомору ідеться лише про один захід з нагоди 60-ї річниці трагічних подій — про приспущення прапора. Тим часом у лютому тодішній президент Леонід Кучма видав указ з детальним описом заходів державного рівня. У ці дні обмежили розважальні заходи, провели поминальні панахиди, пройшла урочиста процесія топполітиків, у школах відбулись тематичні уроки. Крім того, на Михайлівській площі відкрили Пам'ятний знак "Жертвам Голодомору 1932-1933 років" і саме тоді вперше на офіційному рівні пролунало слово "геноцид". Після цього п'ять років тривала публічна дискусія і врешті встановили день вшанування жертв Голодомору — щороку у четверту суботу листопада: у 2026-му — це 28 листопада. Фокус зібрав інформацію про те, як українці створили власний національний ритуал скорботи, який відрізняється від традицій інших народів світу.
Відео дня
День вшанування жертв Голодомору — як відзначають в Україні
Під час повномасштабного вторгнення РФ Інститут національної пам'яті сформулював ритуал вшанування жертв Голодомору, які доступні для будь-кого з українців. Наголошується, що ідеться про вшанування 4,5 млн жертв Голодомору 1932-33 років та масових штучних голодувань 1921-23 та 1946-47 рр. Традиція з'явилась після публікації дослідника Голодомору Джеймса Мейса "Свічка у вікні".
"Я хочу запропонувати акт національної пам’яті, доступний кожному: в національний день пам’яті жертв 1933-го визначити час, коли кожен громадянин цієї землі, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих", — написав Мейс.
Як відбувається ритуал "Запали свічку", запропонований УІНП у 2025 році (рекомендації 2026 року з'являться, традиційно, у листопаді):
- Загальнонаціональна хвилина мовчання о 16.00;
- відвідання місць пам’яті жертв Голодоморів;
- як стемніє, запалити свічку пам'яті вдома чи в офісі та виставити її на підвіконня.
Дні пам'яті та скорботи в інших народів світу
Інші народи, які пережили трагічні історичні події із загибеллю сотень тисяч та мільйонів людей, мають власні ритуали скорботи — неформальні, доступні кожному, для кого це важливо.
Йом га-Шоа, День пам'яті Голокосту — день, коли вшановують пам'ять 6 млн євреїв, убитих Третім рейхом та його союзниками під час Другої світової війни. Відзначають 27 числа місяця нісан за єврейським календарем (у квітні/травні). Цього дня о 10 год в Ізраїлі вмикається сирена повітряної тривоги й відбувається дві хвилини мовчання. Офіційні заходи — приспущення державних прапорів, запалювання шести смолоскипів у пам'ять шести мільйонам загиблих, урочистості у пам'ятних місцях.
Сходження до Цицернакаберда, День пам'яті жертв геноциду вірмен — відзначають 24 квітня на знак вшанування 1,5 млн вірмен, яких убили у 1915 році в Османській імперії (Україна офіційно цього не визнала). Окрім офіційних заходів у Єревані збираються люди, які підіймаються у меморіальний комплекс Цицернакаберд для покладання квітів біля вічного вогню.
Дні пам'яті жертв бомбардування Хіросіми та Нагасакі — відзначаються у дні, коли армія США скинула ядерні бомби на японські міста і загинуло сумарно понад 200 тис. людей. У обох точках вибуху створили меморіальні комплекси, в які щороку приходять десятків тисяч звичайних японців. Церемонія починається з хвилини мовчання у момент часу, коли стались вибухи: у Хіросімі — 8:15 6 серпня, у Нагасакі — 11:02 9 серпня. У Хіросімі лунає Дзвін миру та випускають голубів. Крім того, увечері пускають по воді ліхтарики Торо Нагаші. Цього ж дня збирають мільйони орігамі-журавликів, які звичайні японці майстрували протягом року. У Нагасакі також лунає Дзвін миру, але тут проводять особливий ритуал "піднесення води".
Можна порівняти ритуали, створені різними народами для вшанування пам'яті жертв національних трагедій. Наприклад, українці у День пам'яті жертв Голодомору дотримуються ритуалів скорботи, спільних з іншими народами: є хвилина мовчання, запалюються свічки. Крім того, вони відвідують пам'ятні місця та покладають квіти: у Києві — біля скульптури "Гірка пам’ять дитинства" у Національному музеї Голодомору чи біля Пам'ятного знаку на Михайлівській площі. Схожу традицію мають вірмени, які складають цілі "кургани" з квітів на Цицернакаберді. Японці збираються у Парках миру в Хіросімі та Нагасакі, запускають ліхтарики та складають "журавликів" як символи миру та надії на світ без війни. Особливий ритуал, яким вирізняються українці, — це вшанування пам'яті за межами меморіалів, а у власних домівках, запалюючи свічки на вікнах.
Зазначимо, у листопаді 2023 року Фокус розповів про жителів тимчасово окупованих територій, які таємно відзначили День вшанування пам'яті жертв Голодоморів. Центр національного спротиву показав фото запалених свічок, які люди таємно встановили вдома.
Нагадуємо, медіа "Радіо Свобода" опублікувало репортаж з Варшави та показало, як поляки разом з українцями віддають шану людям, закатованих голодом за часів СРСР.