Чорне море перетворилося на братську могилу для дельфінів. Як повідомляє UkrainianWall, лише на території Національного природного парку «Тузлівські лимани» за останні 55 днів зафіксовано 71 загиблого китоподібного, а загальні втрати за 4,5 року повномасштабного вторгнення рф оцінюють у понад 100 тисяч особин трьох видів.
Такі цифри в інтерв'ю РБК-Україна озвучив доктор біологічних наук, керівник науково-дослідного відділу парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв. За його словами, лише за перше півріччя 2026 року загинуло близько 20 тисяч дельфінів — і це лише ті, яких вдалося зафіксувати.
«95% тіл тоне. І навіть із тих 5%, яких викидає на узбережжя, вдається виявляти лише незначну частину», — пояснює науковець. Тобто реальні масштаби трагедії можуть бути значно більшими за офіційні оцінки.
Що вбиває дельфінів: три головні чинники
Перший і найруйнівніший фактор — військові сонари. На початку повномасштабного вторгнення російські кораблі створили колосальне шумове навантаження на північно-західну частину Чорного моря. Сонарні хвилі повністю руйнують ехолокаційну систему дельфіна — тварина фактично стає «сліпою», втрачає здатність орієнтуватися, полювати та залишатися в зграї.
Виснажений дельфін починає використовувати внутрішні жирові запаси, у яких роками накопичувалися токсичні сполуки. Це запускає каскадний механізм: хімічне отруєння пригнічує імунітет, після чого активізуються морбілівіруси — типові інфекції китоподібних, які в нормальному стані не є смертельними.
Другий чинник — вибухи та морські міни. Вода проводить звук у рази краще за повітря, тому вибухова хвиля діє на тварину надзвичайно потужно. Через різку зміну тиску в дельфіна розвивається кесонна хвороба: азот у крові стрімко виділяється, розриваючи капіляри. Від такого впливу може статися навіть інфаркт міокарда.
Окрему загрозу становлять фосфорні міни, які горять навіть під водою. Румунські колеги вже знаходили дельфінів із характерними опіками. Крім того, активне застосування водних дронів у районі Кінбурнської та Тендрівської кіс додає нового шумового навантаження.
Хімічне забруднення: спадок катастроф
Третій потужний фактор — хімічне забруднення акваторії. Після підриву Каховської ГЕС у море потрапило близько 10 тисяч тонн паливно-мастильних матеріалів, важких металів та хлорорганічних сполук. Усе це через Дніпровсько-Бузький лиман винесло в Чорне море, де отруйні речовини осіли на дні.
Свій внесок зробив і затоплений крейсер «Москва», нашпигований небезпечними хімікатами, а також аварія двох російських танкерів у Керченській протоці в грудні 2024 року. Науковці попереджають: забруднення може поширитися аж до Босфорської протоки.
Що далі: резерват біля Зміїного і 30–50 років на відновлення
Після завершення війни в Україні пропонують створити великий морський резерват біля острова Зміїний. Це має стати ключовим кроком для порятунку популяції. Однак, за оцінками Івана Русєва, навіть за сприятливих умов на відновлення чисельності дельфінів може знадобитися від 30 до 50 років.
Наразі триває кримінальне провадження за статтею 441 Кримінального кодексу України — «екоцид». Науковці парку «Тузлівські лимани» збирають докази та передають матеріали за кордон для лабораторних досліджень. Ці дані можуть стати підставою для майбутніх репарацій від рф за знищення морської екосистеми.
«Якщо прикордонники, військові або науковці не встигають задокументувати труп на узбережжі протягом дня, дані можуть бути втрачені для статистики. Тому кожна фіксація — це гонка з часом», — наголошує біолог.