Як повідомляв Ukrainian Wall, українська медична система вже понад чотири роки працює в умовах повномасштабної війни. І тепер цей унікальний досвід зацікавив країни, які традиційно вважаються еталоном безпеки та стабільності.
25 червня 2026 року Норвегія направила до Києва представницьку делегацію, щоб наживо вивчити, як Україна забезпечує безперервність медичної допомоги під час бойових дій. До складу делегації увійшли представники Міністерства охорони здоров'я та догляду Норвегії, норвезьких інституцій у сфері охорони здоров'я, радіаційної та ядерної безпеки, регіональної медицини, а також Посольства Норвегії в Україні.
Що найбільше зацікавило норвежців
Норвезька сторона провела серію зустрічей у Міністерстві охорони здоров'я України та Державному експертному центрі МОЗ. Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко особисто представив практичні рішення, які дозволяють лікарням продовжувати роботу навіть під час атак на критичну інфраструктуру.
Серед них — резервні джерела енергії, альтернативні канали зв'язку, запаси води, критичні запаси медичних товарів, безпечні маршрути для пацієнтів і персоналу, а також укриття в медзакладах. Окремо обговорили медичну евакуацію, взаємодію цивільної та військової медицини й автономність медзакладів.
У МОЗ також розповіли про збереження доступу до медичних послуг, розвиток ментального здоров'я, інфраструктурні проєкти, підготовку лікарень до надзвичайних ситуацій і безперервне лікування пацієнтів із хронічними хворобами, поранених та людей, які потребують реабілітації.
Ліки — питання національної безпеки
Окремий блок зустрічей стосувався фармацевтичного регулювання. Директор Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов представив норвезьким партнерам досвід стійкості української регуляторної системи.
«Доступ до ліків сьогодні — це не лише питання охорони здоров'я. Це питання національної та європейської безпеки», — наголосив Адаманов.
За досвідом України, у кризових умовах ланцюги постачання ліків і медичних виробів мають розглядатися як частина критичної інфраструктури. Це стосується виробників, дистриб'юторів, аптек, логістики, енергозабезпечення, доступу до пального та роботи персоналу.
Серед ключових висновків ДЕЦ — необхідність заздалегідь визначати механізми роботи критичних об'єктів під час надзвичайних ситуацій, підтримувати фінансову стабільність учасників фармринку та забезпечувати швидкий доступ до ресурсів без надмірної бюрократії. У кризу регуляторні процедури можуть спрощуватися, але лише за умови збереження контролю якості та безпеки лікарських засобів.
Чому досвід України важливий для Норвегії
Норвезька сторона визнала, що український досвід роботи системи охорони здоров'я в умовах війни є критично важливим для посилення готовності Норвегії до можливих кризових ситуацій. Сторони домовилися розвивати практичну співпрацю, обмінюватися досвідом і спільно працювати над рішеннями, які допомагають медичним системам зберігати стійкість під час безпекових викликів.
Попри війну, Державний експертний центр МОЗ продовжив регуляторні процеси та євроінтеграційні зміни — зокрема, впровадження міжнародного стандарту eCTD, гармонізацію законодавства з вимогами ЄС і підготовку до створення єдиного регуляторного органу за європейською моделлю. Саме цей баланс між антикризовою гнучкістю та системною трансформацією й зацікавив норвезьких партнерів.
Раніше Ukrainian Wall писав: пільги для пенсіонерів переведуть у смартфон: хто залишиться без знижок на проїзд і ліки.
Ми вже повідомляли: цінник в аптеці більше не здивує: МОЗ запустило сервіс, який за секунди знаходить дешевший аналог.
Більше за темою: сімейного лікаря обиратимуть за правилами МОЗ: кого не візьмуть на облік і чому.