Шкільна система в Україні готується до масштабної реформи. Окрім впровадження «додаткового» 12-го класу, старша школа має стати профільною та закласти підгрунтя для подальшого професійного навчання та розвитку учнів. Про головні зміни в системі освіти пише «Стіна» з посиланням на «Знай.UA».
Для чого потрібен 12-й клас та профільне навчання
У Міністерстві освіти і науки наголошують: 12-й рік навчання — це не «зайвий» рік, а спроба зняти перевантаження з підлітків, зменшити потребу в репетиторах і дати випускникам реальні знання, а не формальний атестат.
За словами заступниці міністра освіти Надії Кузьмичової, головна ідея реформи — дати учням право вибору. Сьогодні старшокласники змушені однаково глибоко вивчати 15–20 предметів, часто не розуміючи, навіщо їм це потрібно. У результаті — перевтома, стрес і навчання «для галочки».
Профільна школа має змінити цю логіку: підлітки зосереджуватимуться на тих дисциплінах, які реально знадобляться їм у майбутній професії.
Як навчатимуться старшокласники
Ключова новація — поділ старшої школи на два освітні напрями.
Перший — академічні ліцеї, розраховані на учнів, які планують вступ до університетів. Тут школярі обиратимуть профіль навчання — STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний чи інший — і вивчатимуть ключові предмети поглиблено.
Другий шлях — професійні коледжі, де учні зможуть одночасно здобувати повну загальну середню освіту і професію. Після завершення навчання випускник матиме вибір: або одразу виходити на ринок праці, або вступати до ВНЗ за скороченою програмою.
У старшій школі з’являться три типи предметів: обов’язкові (базові знання для всіх), профільні (поглиблене вивчення обраного напряму) та вибіркові курси за інтересами. Це має зменшити навчальне навантаження і зробити освіту більш осмисленою.
Пілотування нової моделі заплановане на 2025 рік. Масовий перехід на 12-річну профільну старшу школу має відбутися з 2027 року.
Найпоширеніші страхи — і що каже МОН
Один із головних міфів — нібито 12-й рік навчання лише затягує шлях до диплому. У МОН пояснюють: навпаки, для багатьох спеціальностей навчання в університеті може скоротитися до трьох років. Загальний час освіти не збільшується, а стає ефективнішим.
Інший страх — що ліцеї будуть доступні лише мешканцям великих міст. У міністерстві запевняють: мережу академічних ліцеїв формуватимуть із урахуванням доступності. Для дітей із сіл передбачені підвезення або проживання в пансіонах при навчальних закладах.
Ще одне побоювання — що дітей змушуватимуть занадто рано обирати професію. Насправді у 10 класі профіль можна буде змінити, якщо учень зрозуміє, що помилився. Це розглядають як безпечний період пошуку себе ще до вступу у виш.
У МОН підсумовують: реформа покликана змінити саму філософію освіти — від школи «для атестата» до школи «для майбутнього». Чи спрацює ця модель на практиці, залежатиме не лише від концепції, а й від того, як її реалізують у реальних школах по всій країні.
Раніше "Стіна" повідомляла, що українцям розповіли про ключові аспекти реформи шкільної освіти – що зміниться для батьків та учнів з 1 по 12 клас.
Також ми писали, що Кабмін оприлюднив список заборонених в школі предметів – з цим вас не пустять до навчального закладу.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила закон про обов’язкову евакуацію дітей із небезпечних територій – коли можливий примусовий вивіз, хто ухвалює рішення та що буде з батьками.