Плани транспортних компаній щодо інвестицій у розвиток бізнесу послідовно зростають — з 59% та 64% у 2024 та 2025 роках до прогнозованих 72% у 2026 році. Більшість інвестицій спрямована на модернізацію наявних об’єктів інфраструктури.
Про це свідчать результати щорічного галузевого дослідження Інфраструктурний індекс, який проводить Європейська Бізнес Асоціація спільно з юридичними фірмами Arzinger та Sayenko Kharenko.
Зазначаєтся, що у 2025 році 77% опитаних транспортних компаній продовжують діяльність, тоді як робота 6% компаній була зупинена, але вже повністю відновлена, робота 13% — частково відновлена, і тільки 4% опитаних компаній наразі не працюють.
«Серед актуальних викликів для бізнесу респонденти згадують брак кадрів, обмежену діяльність морських терміналів, пошкоджене/зруйноване майно, небезпеку судноплавства, зростання логістичних витрат та дефіцит електроенергії», — уточнюють в ЄБА.
60% опитаних компаній оцінюють законодавство та реалізацію державної політики з розвитку залізничного транспорту здебільшого низько, а 26% — дуже низько. Тільки 8% надають задовільну оцінку, а 6% — здебільшого високу. Ефективність роботи «Укрзалізниці» 60% респондентів вважають низькою, тоді як 26% оцінюють її задовільно, а 14% вважають високою.
Серед ключових реформ та нормативно-правових актів для розвитку залізничного транспорту бізнес згадує зміну тарифної політики (65%), відкриття ринку приватної тяги (59%), новий закон «Про залізничний транспорт» (59%), відмову від крос-субсидування пасажирських перевезень (56%) та анбандлинг УЗ, оптимізацію непрофільної/надлишкової інфраструктури (53%).
Водночас 58% учасників опитування задовільно оцінюють законодавство та реалізацію державної політики з розвитку автомобільних доріг і перевезень. Тоді як 26% оцінюють здебільшого низько, а 13% — дуже низько. Тільки 3% надають високу оцінку.
До найбільш необхідних реформ та НПА для розвитку автомобільних вантажних перевезень респонденти відносять розбудову дорожньої інфраструктури (63%), запровадження е-ТТН та е-CMR(58%), запровадження «транспортного безвізу» на постійній основі (58%), розбудову прикордонної інфраструктури (53%) та запровадження інституту ділової репутації перевізника (29%).
Водночас 45% опитаних надають задовільну оцінку портовому законодавству, а також стану виконання Стратегії розвитку морських портів в Україні на період до 2038 року. 44,5% надають низьку оцінку і 10,5% — високу. 47% респондентів задовільно оцінюють ефективність роботи Адміністрації морських портів України, 42% вважають її низькою і 11% — здебільшого високою.
До найбільш необхідних реформ та НПА для розвитку морського транспорту учасники опитування віднесли зниження ставок портових зборів та відрахувань чистого прибутку АМПУ до держбюджету (62%), порядок компенсації інвестицій у стратегічні об’єкти портової інфраструктури (57%), подальшу портову реформу (46%), передачу портових адміністрацій малих портів місцевим органам влади та/або передачу в управління приватним керуючим компаніям (43%) та створення незалежного регулятора (41%).